Кожне покоління має свого Шевченка, по-своєму відчуває його душею і серцем, розуміє його твори, звіряє з ним життя. Цікаві ідеї народжуються у творчому пошуку. Ще після вивчення теми з історії України «Наш край» у пам’яті одинадцятикласників Джуринської ЗОШ І-ІІІ ступенів закарбувалися факти про перебування Т. Г. Шевченка на Тернопільщині. Ними вони запропонували поділитися під час вивчення творчості Великого Кобзаря у п’ятому класі. Так, у креативній співпраці історичної та літературної науки народився нестандартний урок позакласного читання з української літератури  у 5 класі «Моя стежка до Кобзаря», який проводила Квасниця О. Я. Цей урок  продемонстрував  непереборне прагнення п’ятикласників поглибити власне бачення Шевченка, пройтися шляхами його долі й творчості, що наштовхнуло нас на створення волонтерської групи із числа майбутніх випускників школи, які з висоти свого шкільного досвіду люб’язно погодилися допомогти  допитливим  підліткам в освоєнні Шевченкового простору. Ідея волонтерської допомоги  старшокласників молодшим школярам отримала методичну узгодженість з боку методиста РМК Махно С. І. і видалася надзвичайно цікавою та актуальною у переддень святкування Шевченкових днів. Форма міжпредметного веб-квесту( очний етап), що передбачає розв’язання проблемного завдання з елементами рольової гри, у процесі виконання якого використовуються ресурси Інтернету, надала уроку надсучасного звучання, так само, як і використання інноваційних форм роботи: інсценізація,  творча інтерпретація буктрейлерів, «Незакінчене речення», «Поетична хвилинка»,  заповнення «Словничка настроїв», захист проекту, «Міні-тренінг». Дороговказом у розкритті теми уроку слугували слова  Є. Камілару:  «Його геній вродив рясно, як святе дерево, чиє віття простяглося крізь часи, чиї плоди люди завжди будуть цінувати», що стали епіграфом уроку. Тернопільськими стежками Кобзаря п’ятикласники мандрували під керівництвом волонтера Козака Василя, вражали ерудицією у квесті «Шевченко і шкільні науки» разом зі своїм куратором Цепендою Анастасією, провели мистецький практикум на основі творчої інтерпретації поезії «Садок вишневий коло хати» за допомогою одинадцятикласниці Івасів Олі. А ще талановиті учні декламували  власні строфи - фанфіки на мотив Шевченкового «Мені тринадцятий минало»,  афоризми із «Шевченкової криниці», читали «Заповіт» іноземними мовами, співали . Кульмінацією уроку став … сам Тарас Григорович, який повідав про свою «Долю»( рядками Шевченкових віршів та творів про нього). На етапі рефлексії п’ятикласники записали на стікерах свій аргумент до проблемного питання: «Яким я  відкрив для себе сьогодні Шевченка?» та  наклеїли власні одкровення на квітах вишні, що  розмістилися на символічній гілці дерева пізнання Шевченка.   Одинадцятикласники-волонтери  зуміли захопити і зацікавити учнів 5 класу, передати їм естафету вивчення життєтворчості Тараса Григоровича Шевченка. Для них – це, по-перше,  апофеоз їхньої шани у вінок Кобзареві, а по-друге, -  достойна допомога  молодшим у їхньому намаганні глибше пізнати геній духовного аристократа нації. Думаємо, цей урок став достойною сторінкою «Шевченківської весни-2015», присвяченій вшануванню 201- ї річниці від дня народження  Т.Г. Шевченка, бо

                                      Шевченко не закінчується ніколи.

                            Він – наш сучасник! Нам із ним іти!

Горин Н. І. , Квасниця О. Я.,

 вчителі Джуринської ЗОШ І-ІІІ ступенів