Вітаю Вас, Гість! Реєстрація RSS

Вторник, 18.06.2019

З  історії  освіти  на  Чортківщині

        В часи Австро-Угорської імперії на чортківських землях панувала  польська шляхта, яка жорстоко  експлуатувала її жителів. Діти змушені були трудитись поряд з батьками, бо їм не було де вчитись. Вкінці  XIX  століття в нашому місті діяла одна чотирикласна школа, а друга знаходилась в Долішній Вигнанці ,це на кілька тисяч чоловік, які тут проживали.
Під  час  австрійського та польського панування  органів керівництва  освітою на міському, повітовому та окружному рівні не було.
Школи тоді поділялись  на державні та приватні.
Приватні українські школи підпорядковувались освітньому товариству «Рідна школа», головна  управа якого знаходилась у Львові, але в той  же час вони також, як і державні, контролювались спеціальним освітнім державним органом, так званою «кураторією»,керівництво якої знаходилось у місті Тернополі. Цьому органу підпорядковувались усі державні  навчальні  заклади, в тому числі, так звані загальні школи (3-х,4-х,6-ти, 7-ми класні ), а також державні гімназії, вчительські семінарії .
          Починаючи з 1880 року наші свідомі земляки почали протидіяти польському впливові – було засновано товариство «Просвіта». Швидко зростала популярність читалень, почали діяти хори, театральні групи, гімнастичні товариства та кооперативи. Народовці багато зробили, щоб піднести  рівень освіти, політичну та національну свідомість. У Чорткові роботою «Просвіти» керував прогресивний діяч отець С.Кливак.
           У цей час син відомих у Чорткові міщан Остап Маньовський заснував українську народну школу. Крім плідної роботи в школі, відомий вчитель працював і для старших громадян: не було села в  Чортківському повіті, де він не був би з рефератом  від  «Рідної школи» чи «Просвіти».
         З кінця Х1Х  початку ХХ століття головним інспектором кураторії, який був відповідальним за школи Чортківського повіту, був Іван Левицький.  Це була дуже освічена людина. Мав закінчений математичний  факультет Берлінського університету та хімічний – Варшавського. Був доктором хімічних наук. Знав 5 іноземних мов.
         Пізніше, в 10 –х роках ХХ століття, аж до початку першої світової війни, цю посаду займав Йосип Заклінський, за професією педагог–філолог латинської та грецької мов, тобто класичної філології .
Помітний слід у розвитку духовної культури міщан Чорткова відіграв висококваліфікований колектив створеної у 1911 році гімназії, нею керував  відомий історик Омелян Терлецький, пізніше-україніст, професор Олександр Бойцун. Вчителі Дмитро Пігун, Іван Коссак, Микола Мельник, Михайло Соневицький, Юліан Мінко мали великий авторитет серед молоді.
В період Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) головним інспектором або, як тоді говорили, шкільним куратором, був Тимофій Старух. Мав дві вищих освіти – українську філологію Чернівецького університету та німецьку Берлінського. Був доктором німецької філології. Після поразки національно – визвольних змагань емігрував до Іспанії, де до кінця свого життя викладав німецьку літературу у Мадрідському університеті.
У 20-30-хроках ХХ століття цю посаду займав Степан Савчак, а на передодні другої світової війни – Франц Мацішевський.
Інспекторами  Головної Управи товариства «Рідна школа»  в різний час, до першої світової війни та в 20-30-х роках довоєнного періоду, були Дем'ян Гладилович, Степан Городецький, Роман Розлуцький, Нестор Мосор та Лев Ясінчук, уродженець села Білобожниця (1882-1963). Деякий час працював головним інспектором кураторії у місті Тернополі і не раз контролював державні школи нашого міста, державну польську гімназію та обидві вчительські семінарії – чоловічу і жіночу.
«Добрий фахівець свого предмету, досвідчений порадник для педагогів не тільки математики , бо сам був математиком, але й для інших викладачів, до того ж добра і порядна людина» - так про нього відзивався у 1926 році тодішній директор Чортківської вчительської жіночої семінарії Дмитро Пігут ( на початку 30-х років, директор Чортківської української приватної гімназії «Рідна школа імені М. Шашкевича». Благородна праця Льва Ясінчука в галузі освіти продовжувалася аж до його еміграції з приходом радянської влади у наш край.
У магістраті, тобто у міській раді Чорткова, з депутатів формувалася міська шкільна рада, яка мала тісні контакти з кураторією. З ними була змушена була рахуватися й Головна Управа «Рідної школи» у Львові, адже це був спеціальний дорадчий орган у справах освіти на місцях, що цікавився станом шкільництва в містах і селах нашого краю. Були випадки, коли через політичні або релігійні погляди окремих керівників чи вчителів, депутати міської ради, що були членами шкільної ради, ставили питання перед кураторією про їх звільнення.
         В середині 30-х  років ХХ століття крім державних шкіл з польською мовою навчання в місті Чорткові діяли приватні українські семирічка та гімназія «Рідна школа». Всього функціонувало три семирічних і одна початкова школи, дві гімназії. Останню збудували українці в 1938 році, зібравши кошти в населення бо до цього вона містилася в приватних будинках.
         Перед другою світовою війною гімназисти зазнали переслідувань від польських властей. Чортківці здобували освіту під патріотичним кличем «Діти до шкіл!».Чортківська гімназія була кузнею національної еліти.
         У 1939- 1941 роках, з приходом радянської влади, було створено відділ народної освіти, спочатку – міський, а пізніше – районний. Його очолювали: Ярослав Кирилович Паньченко, пізніше - Григорій Гнатович Кучеренко. Інспекторами міськвно, а пізніше райвно, були Михайло Леонідович Кужіль, Марія Давидівна Петровська та Надія Метрофанівна Кісілевська.
         В роки німецької окупації – Мечислав Химяковський.
         З липня 1941-до весни 1944 року територія району перебувала під окупацією гітлерівської Німеччини. Вже в перший рік після звільнення чортківці відновили роботу  дитячих ясел та садка. Багато уваги приділено відновленню мережі шкіл та культурно-освітніх закладів. До початку навчального сезону відкрились двері двох початкових, однієї семирічної та трьох середніх шкіл міста.
         В 1944-1945 н.р. запроваджено  обов'язкове навчання дітей семирічного віку в початкових, неповних середніх і середніх школах.
В 1944 році в   Чорткові працювали
- середня школа №1 з українською мовою навчання  вул. Трибунальська;
- середня школа №2 з польською мовою навчання вул. Подільська;
- середня школа №3  з російською мовою навчання вул. Шкільна;
- неповна середня школа №4 з польською мовою навчання вул. Міцкевича.
        У 1944 році на посаді завідуючого міським відділом освіти працював
Котко Андрій Петрович, який змінив на посаді д. Кравченко. Політінспекторами працювали Яремко Катерина Явдокимівна та Кизима Григорій Григорович, на посаді  шкільних інспекторів – Касіян Йосип Іванович та Стельмащук Теодор Іванович.
          У 1945 році Гребенюк Т.С. отримала призначення  на посаду інспектора дошкільного виховання.
          У 1946 році в Чортківському районі налічувалось 39 шкіл, в них навчалось 4501  учень. В школах району проводились олімпіади з фізики, хімії, художньої самодіяльності. З 1946 року існує спортивна школа (директор Замлинський Олександр Всеволодович).
         У 1946 році на посаду завідувача  міськвно призначено Васильчук Й.І. та Червонюк Г. Інспекторами міськвно  в цей час працювали Ляшенко Л.С., Замрига П.Г. Багрий І.О.
 У 1946 році районний  відділ  освіти  очолював  Онищук О.М. Шкільними  інспекторами працювали  Овдієнко В.Г. та д. Хрупало, а інспектором з виховання - Петрух Василь Калинович, позаштатними  інспекторами відділу освіти працювали д. Ландяк, Орловський, Степанов, Борисенко Г.Д.
         У 1948 році інспектором шкіл для дорослих призначено Кіян Н.Г.
          З 1949-1952  на посаді зав.райвно працював Кузяк Л.І. з 1953 – Замрига П.Г., а  в 1956 році очолювали відділ освіти  Скорцова Тетяна Петрівна та Пугач Сергій Фадейович.
         У 1955 році інспекторами шкіл працювали Коваленко В.Г., з 1956 року інспекторами шкіл призначено   Лебідя Захара Антоновича, Буркут Г.О. та д. Новаківського.
          З 1956 року бере свій початок  індивідуальне навчання з дорослим неписьменним і малоактивним населенням. Відбувається масове призначення випускників педагогічних вузів на посади вчителів.
         З метою збільшення вільного часу жінкам та забезпечення належного рівня розвитку та виховання дітей було розширено мережу дошкільних закладів та груп продовженого дня.
        Післявоєнні роки стали для Чорткова  роками інтенсивного будівництва. Тільки в 50-х роках ХХ ст. було відкрито 2 школи, в 60-х роках -15 шкіл, в  70-х – 15 , у 80-х – побудовано 4 школи.
У  1972 році  в районі було  13 середніх  шкіл, 28 восьмирічних та 22- початкових .
На посаді інспекторів-методистів у 1972-1973 роках працювали Дмитренко В.І. д. Бозюк, Лаврович. 
У 60-х роках ХХ століття на посаді інспекторів райвно трудились Зарваницький Т., Чекалюк М.Г., Топольницький Я.М., Торончук В.І.
         З 1975 року очолив  Чортківський райвно  Топольницький Я.М., інспектором-методистом працює Вівчарук Д.Й. Летун Н.Ю.
         З листопада 1977 року завідувач райвно – Гуменюк Йосип Іванович. Наприкінці 70-х інспекторами призначені Сорокопуд Г.М., Каськів М.В., Піхуник Н.Й., Захарчук О.П.. Бойчун П.П., Рупа Б.М., Сушкевич С.В.
         З 1983 до 2002 року на посаді начальника районного відділу перебував Данилюк Володимир Петрович, з 1992 до 1994 – Сорокопуд Григорій Михайлович, з 2002 до 2009 очолював  роботу відділу Мудеревич Іван Петрович, з 2010 по даний час Яремко Тетяна Володимирівна.
 У 90-х роках посади інспекторів районного відділу освіти обіймали Кузик М.М., Казьва О.І. Бойчун П.П., Яремко Т.В.,  Оліярник Л.С. На даний час начальником відділу освіти є - Гулька Ірина Михайлівна, а обов’язки  головних спеціалістів відділу освіти виконують  Гульчак Т.М., Захарова Т.А.