Чуєш? Жебонять струмки!

Чуєш? Цвірінчать пташки!

Глянь! Бруньки он на гіллі…

В синім небі – журавлі…

Скоро прилетять в гаї

Голосисті солов'ї,

Будуть радо щебетать,

Будуть весноньку вітать!

     Ось після холодної зими настали весняні сонячні дні. Пожвавішали, ожили горобці, затягли своє «ці-ці-фі, ці-ці-фі, ці-ці-фі» синички.

   З теплих країв першими повертаються шпаки. Відбувається це переважно в середині лютого, а якщо весна затримується, то на початку березня. В березні прилітають жайворонки, дрозди, білі плиски, вальдшнепи, крижні, сиві дятли, журавлі, чаплі, зяблики, малинівки. Тоді ж або дещо пізніше — на початку квітня — прилітають білі лелеки, гуси, жовті та гірські плиски, чорнолобі сорокопуди, припутні, сови-сплюшки. Квітень — час прильоту зозуль, очеретянок, горихвісток, одудів, а після них - дрімлюг, міської і сільської ластівок. Наприкінці квітня — на початку травня з’являються горлиці, сиворакші, бджолоїдки, мухоловки, перепілки, славки. Останніми, в першій декаді травня, прибувають в рідний край іволги, стрижі, берегові ластівки, змієшийки, солов’ї.

     І ті птахи, що повернулися з далеких країв (ластівки, стрижі, білі лелеки), і ті, що перебули зиму вдома, починають лаштувати гнізда. Шпаки, ворони, лелеки, орли, часом ластівки ремонтують, впорядковують свої минулорічні оселі. Інші птахи щороку будують нове житло і починають цю справу з вибору ділянки для гнізда. Розмір ділянки у різних видів птахів різний. Все залежить від того, скільки потрібно їжі майбутній сім’ї.

     Щорічно 1 квітня відзначається у світі  Міжнародний день птахів.  Саме цього дня в 1906 році  була підписана Міжнародна конвенція з охорони птахів. День птахів – це не тільки річниця Конвенції, але і час прильоту пернатих із зимівель. 

Ніколи не зробимо шкоди

Ми пташці у ріднім краю,

Хай лине в гаї і на води,

Співає для нас у маю.

    Сьогодні людство, як ніколи, могутнє. Воно вже освоює космос, цікавиться, чи є життя на інших планетах. Чим сильнішим стає людство, тим гуманнішим і великодушнішим воно має бути до всього живого.
Українці здавна з повагою ставилися до своїх пернатих друзів. Ще у сиву давнину наші пращури святкували повернення перелітних птахів до своїх країв. Це підтверджує й той факт, що основні дійства, які влаштовували селяни на Обретіння (9 березня) стосуються птахів, котрі першими повертаються з вирію.

Шануй, примножуй скарб неоціненний,
Який вручила нам свята земля!
Насаджуй сад і прочищай джерельце,
І скривдити не дай маленьке пташеня!

        Весна для птахів — це пора будівництва гнізд. Ми можемо допомогти їм у цьому, підготувавши місцину у своєму подвір’ї, неподалік будинку, там де птахам буде зручно розташувати гніздо. А для видів, що оселяються в дуплах дерев, як це роблять, наприклад, синиці чи шпаки, можна змайструвати штучну гніздівлю.

    Але важливо пам’ятати про безпеку її майбутніх мешканців. Розташувати треба такі гніздівлі в місцях, недоступних для котів, інших дрібних хижаків, а також людей.

     Учні Улашківської ЗОШ І-ІІІ ступенів, переймаючи досвід наших пращурів, вшанували приліт пернатих друзів ,виготовивши для них чудові шпаківні.

     Діти з завзяттям шукали самостійно ідеї для штучної гніздівлі,використовуючи і літературу ,і ,звичайно,інтернет-ресурс. Учень 8 класу Федорів Петро вирішив «організувати своєрідне безвідходне виробництво» та зробив свої гороб'ятники з-під упаковок від соку. Дві - повісив у місцевому парку,а ще одну - в шкільному дворі для  горобців-непосид. Хлопець розуміє,що така гніздівля довго не послужить , але через сезон активного життя птахів буде придатною,а за одне й довкілля не забруднюватиметься.

Всі інші виготовили традиційні дерев'яні будиночки . Юні натуралісти розвішували свої шпаківні з надією,що ось-ось там поселиться пташина сім'я і невдовзі  з'являться маленькі пташенята.

Особливе відношення у нас до лелек. Ми знаємо,що ці пернаті друзі полюбляють селитися поблизу людських будівель на опорах ліній електропередач , високих деревах, трубах печей,а той на дахах будинків,звідки добре видно місцевість. Ось уже понад 7 років поспіль до нас повертається лелеча сім'я,яка влаштувала собі гніздо  на комині шкільної їдальні. Комин зараз не діючий,тому залишаємо його нашим  гостям.

А ми шпаківні будували...
Як розпускалися садки,
До нас весною завітали
Веселі наші співаки.

І ціле літо, ціле літо
Вони співали нам пісні.
Повиростали їхні діти,
Такі ж співучо-голосні.

Ревак Лілія Іванівна – вчитель хімії та біології

 Улашківської ЗОШ І-ІІІ ступенів