Є у Бога  замисли,  щоб інколи  сконцентрувати  в одному місці  згустки інтелекту,  духовності,  порядності,  щоб від такого потужного світла людської душі наснажилися  інші.

        Саме у таке духовно-філологічне  дійство вилилося  свято  «Духовна  поезія  у релігійному  житті  українського  народу»,  що відбулося  в актовій  залі  церковного  управління  Бучацької  єпархії  у  Чорткові.

         Незбагненну     сутність  всесвіту  та людини,  філософські  глибини  людського  світосприйняття,  прості   істини,  які лежать на поверхні  явив  присутнім  вчителям  християнської етики  та української  літератури, студентам  дяківської  академії,  педагогічного  коледжу,  учням  загальноосвітніх  шкіл  отець,  філософ,  психолог, книголюб  Василь  Погорецький.  Його   розмова  була  мережана  її  величністю  Поезією,  що безсумнівно,  перейшла  у  поліфонічний  полілог   із  всіма  небайдужими  до  Слова.  Із  зали  один за одним піднімалися   учні,  студенти, викладачі  і  читали своє,  особисте, «многоцінне»,   а часом і наболіле.  Поезія,  дійсно,  творить  справжні  дива із  людьми:  дає  прозріння, одкровення, зцілення.  Судити  про це  можна  за  сльозами,  що стояли  в  очах  багатьох  учасників  цієї  неординарної  імпрези.

        «Хто не читає – перестає   бути  людиною»,  «Дерева  лікують»,  «Щоб  написати щось  своє, треба  прочитати  багато  чужого»,  «Бути  людиною  у будь-яких  ситуаціях»,  «Будь-яке  зло  Господь  перетворює на  добро» -  ці  сентенції з уст  отця   Василя  запали  в душу, стали  безцінними орієнтирами  у справі  навчання і  виховання  молоді.

           Завжди   дякую  Богу  за  такі  зустрічі,  бо вони  наповнюють   наше  щоденне  буття  непроминальними   істинами,  що дають  нам  силу  жити, любити  і   самовдосконалюватися.

               Квасниця  О.Я.

               вчитель  української   літератури    Джуринської  ЗОШ  І-ІІІ ступенів.