Йди в тисячоліття, рідна мово,

до сердець і душ людських доходь.

Квітни калиново й барвінково,

бо на те благословив Господь.

Дмитро Білоус

           21 лютого представники всіх націй і народностей відзначили  Міжнародний день рідної мови. Це свято було проголошене на Генеральній конференції ЮНЕСКО, яка відбулася 17 листопада 1999 року.

             21 лютого — свято унікальне. Винятковість  його в тому, що воно є і спільним, і водночас вузько родинним для людей, яких об'єднала спільна історична доля в єдиний моноліт— народ. Це свято — День рідної мови.

           У Святому Письмі сказано: «Спочатку було Слово». Для кожної людини воно завжди спочатку. Бо немає народу, байдужого до рідної мови, до своєї землі, на якій він народився й живе. Батьківська хата, материнська мова, рідна земля — словосполучення, що несуть у собі величезний почуттєвий заряд. І нехай кожна доба, кожний народ наділяє образ своєї Вітчизни індивідуальними ознаками-атрибутами, мотив рідного слова в тому магнітному полі присутній постійно.

Оті слова — одвічне царство мови,

Що вижила й узориться тепер.

Вона звучить магічно, як Бетховен,

В устах братів по крові і сестер.

У ній усе: діброви й верболози,

Дніпра і Ворскли витканий атлас,

Козацька доблесть і кріпацькі сльози,

Ще й дума та, що вистраждав Тарас.

                                                                            (Д. Луценко)

                 Мова — одне з багатьох див, створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. Бувають такі ситуації, коли навіть звучання рідного слова стає причиною особливого душевного стану, емоційного збудження будь-якої людини, не кажучи вже про тих, хто наділений емоційно-образним баченням світу.

     І приємно, що учні Чортківського району вчать, люблять і шанують рідне слово. Свої знання з української мови та літератури вони щорічно демонструють на районних та обласних  мовно-літературних конкурсах. Переможцем районного етапу ХV Всеукраїнського  конкурсу  учнівської творчості у номінації «Література» стала учениця 8 класу Улашківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Свистун Алла (вч. Побуринна Є.Є.), а

     призерами цього ж конкурсу - Огоренко Ольга, учениця 8 класу Чорнокінецько-Волянської  ЗОШ І-ІІ ступенів (вч.Огоренко М.В.) та

  Смеречинська Софія, учениця 6 класу Джуринської ЗОШ І-ІІІ ступенів (вч. Квасниця О.Я.).

Учениця 5 класу Білобожницької  ЗОШ І-ІІІ ст. Савіцька Ангеліна (учитель Греньків А.Д. ) посіла ІІІ місце у ІІІ (обласному) етапі VI Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді ім. Т. Г. Шевченка. Також у ІІІ (обласному) етапі Всеукраїнської олімпіади з української мовита літератури   Логуш Ольга , учениця Ридодубівської ЗОШ І-ІІ ст.(учитель  Васильчик Н.П. ) та Капустинська Вікторія , учениця 10 класу Білівської ЗОШ І-ІІІст. ( учитель Юзишин О. Й.) отримали дипломи ІІІ ступеня.

         Від усієї душі вітаємо переможців та призерів ! Нехай у ваших серцях завжди живе любов до рідного слова! Адже ми хочемо, щоб нас поважали, а для цього, як писав Борис Грінченко, насамперед треба бути українцями «думкою, мовою, ділом».

Як парость виноградної лози

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур'ян. Чистіше від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм життям...

                                                                         (М. Рильський)

          Рідне наше слово! Не раз розіп'яте на історичних Голгофах, ніби навмисне було обране для мук і випробувань. На захист рідного слова поставали Тарас Шевченко,Іван Франко, Леся Українка, Борис Грінченко, Микола Куліш, Олександр Олесь... Тих,  хто зберіг рідну мову в страшні часи лихоліть, було набагато більше, ніж тих, які своєю байдужістю мовчки відправляли її у вічне небуття.  Після Івана Котляревського Тарас Шевченко відшліфував нашу мову – дорогоцінний діамант нашого народу.

      Тому маємо завжди пам'ятати: звідки ми родом, де наше коріння, знати історію свого народу, свою мову. Адже знання мови народу, серед якого ти живеш,— ознака культурної, освіченої людини, знання рідної мови — священний обов'язок кожного. Мова — це показник культури людини. Недаремно кажуть: «Заговори, щоб я тебе побачив».

              Отож, любімо свою рідну мову, оскільки з нею наше майбутнє і майбутнє України!

Світлана Махно, методист РМК