Тарас Шевченко завжди присутній в українському освітянському просторі. Кожне покоління засобами поетичного, образотворчого та прикладного мистецтва фіксувало своє бачення його доробку, розуміння значення його постаті, перебувало, так би мовити, у пошуках свого Шевченка. Доторкнулася до струн Шевченкових рядків і сучасна молодь. 9 березня 2017року, в рамках відзначення Шевченківських днів, Чортківським районним Центром НТТДУМ (директор Зуляк О. Б.) в РБК ім. К. Рубчакової було проведено виставку учнівських робіт «Шевченко в моєму серці». Вільний простір для самовираження дозволив дітям різного віку і рівня майстерності на свій манер відтворити неповторні шевченкові образи, засобами мистецтва відобразити велич українського Пророка.

14 шкіл району (Шманьківська, Товстеньківська, Палашівська, Нагірянська, Ягільницька, Звиняцька, Скородинська, Бичківська, Полівецька, Росохацька, Давидківська, Базарська, Свидівська ЗОШ, Джуринськослобідківський НВК) представили близько тридцяти малюнків на задану тематику. Чортківський Центр НТТДУМ, Джуринська ЗОШ І-ІІІступенів та Горішньовигнанський НВК прикрасили експозицію творами декоративно-ужиткового мистецтва. На окрему увагу заслуговує частина виставки, виготовлена руками учнівсько-педагогічного колективу Милівецької ЗОШ І-ІІступенів (під керівництвом Гут Н. В.). Мистецькі вироби, представлені ним, поєднали у собі вишиті рядки та ілюстрації до творів великого Кобзаря. «Шевченко - назавжди» стало виразним лейтмотивом всієї виставки юних художніх та мистецьких обдарувань Чортківського району.

   Для багатьох поколінь українців – і не тільки українців – Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами. Та це лише ілюзія. Шевченко, як явище велике і вічне, - невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з буттям рідної держави продовжується нею, вбираючи в себе нові дні й новий досвід народу, відгукуючись на нові болі та думи, стаючи до нових скрижалей долі. Він росте й розвивається в часі, історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічному шляху до Шевченка…