Леся Українка – справжня поетична квітка нашої прекрасної землі, вона була, є і буде нашою славою, нашою гордістю, однією з найповнозвучніших струн душі українського народу. Життя поетеси гідне подиву, а талант  – захоплення. ЇЇ поезія – насолоджує, чарує. У творах Лесі Українки відчувається захоплення красою довкілля, уміння не тільки побачити, а й передати барви прекрасного. Є тут музика слова і духовна, моральна краса людської душі, є національний колорит і патріотичні почуття, є загальнолюдські цінності.

     Саме з нагоди 147- ої річниці від дня народження доньки Прометея учні 1-4 класів Джуринської ЗОШ І-ІІІ ступенів, згуртовані вчителем початкових класів Блаженко Л. Р. та бібліотекарем Кістяник Л.М., проспівали свою осанну великій поетесі. Літературно-музична композиція «Ні, я жива, я буду вічно жити!», змережана поетичними перлинами Лесиного слова, піснями,  що їх переспівало не одне покоління українців,прадавньою руханкою «Подоляночка», чуттєвими інсценізаціями сторінок життєпису Лариси Петрівни та її казки «Лелія», не залишили байдужими юних глядачів, батьків, педагогів.  Фон літературно-музичного дійства доповнювали настроєве музичне оформлення, презентація про життєвий та творчий шлях письменниці, книжкова виставка «Леся Українка – струни палкого серця»  та ілюстрації  учнів 3 класу до прочитаних творів. В цей день до дітей у гості приходила і сама Леся ( третьокласниця Петрашик Адріана- Софія), запалюючи в їхніх серцях іскорку патріотизму і любові до всього сущого.
   Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе в душі нашого народу людина, що ім’я їй – Леся Українка. З не такої далекої минувшини, проте вже немовбито крізь серпанок легендарності  проступає до нас образ поетеси, образ ніжний, чистий, священний   Своєю винятковістю і своєю звичайністю – усім вона дорога для нас. Хочеться підкреслили, що була вона просто людиною і, ведучи оту «тридцятилітню війну» з нападками важкої-преважкої хвороби, не мала якогось додаткового захисту проти болю.
   …Звертаючись до образу Лесі Українки, до цього феномена стійкості, бачимо, якою силою може ставати в людині високість помислів, значність життєвого ідеалу, безмір любові до свого народу.
  …Усе її  життя – це подвиг, у якому в єдине сплелося все: мужність, і мудрість, і мистецьке горіння, і глибина прозрінь.

Квасниця О.Я., вчитель української мови і літератури
Джуринської ЗОШ І-ІІІ ступенів