Засідання методичного об’єднання вчителів української мови і літератури та зарубіжної літератури на тему: «Шляхи удосконалення викладання української мови і літератури та зарубіжної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах району, актуальні проблеми в організації навчання у 2016-2017 навчальному році» відбулося 23 серпня 2016р. на базі Чортківського МВНК. Здавалося б, що все як завжди: опрацювання методичних рекомендацій, планування на новий навчальний рік, деякі інші робочі питання, теплі штрихи побажань успішного навчального року,- якби не інтрига, яка витала у повітрі. З легкої руки членів оргкомітету на чолі з методистом РМК Махно С.І.  формат звичайного засідання РМО вчителів української мови і літератури та зарубіжної літератури  перетворився на теплу зустріч із нашими земляками із Великих Чорнокінців (нині проживають у Борщеві), талановитим мистецьким подружжям Петром Івановичем та Марією Михайлівною Довгошиями.

     В День Прапора Державного – і це знаменно,

     Що жовтосиністю так незалежно майоріє,

     Прекрасні люди ощасливили нам сутність –

     Дует в житті та творчості – Петро й Марія Довгошиї.

     Заслужений журналіст України Петро Довгошия очолює районне товариство «Просвіта», є автором шести книг: «Песимістичні монологи оптиміста» (2002), «Борщівська «Просвіта»: минуле і сучасне» (2003), «Магія Чорних Кінців» (2006), «Вони і час», «Хроніка Великого мискоборства» (2009), «Увійти в таємниці духу. Іван Франко і Борщівський край» (2012). Виконує романси та популярні пісні українською, італійською, російською, польською, латвійською, німецькою мовами, редагує газету «Галицький вісник плюс». Його дружина Марія – член Національної спілки журналістів України, редактор районної газети Борщівщини «Галицький вісник», автор збірок «Бандера», «Чужина», «Провінційні детективи», «Втрачені скарби», «Сльози на бузку». Тож цим людям є що розповісти, є чим поділитися.

     З нагоди 160-літнього ювілею від дня народження І.Я. Франка наші гості презентували книгу «Увійти в таємниці духу. Іван Франко і Борщівський край».  «Борщівщина, -  каже Петро Іванович,  -  дуже цікавий регіон. Тут така потужна історія і особистості, що оминути це увагою неможливо». Взявся досліджувати ключові постаті людей, які тут жили, працювали, творили. Так автор відкрив широкому загалові забуті імена коханої Івана Франка Климентини Попович, яка останні дні життя провела у Бабинцях, адвоката Михайла Дорундяка, пароха Глібовицького із села Цигани, у якого гостював сам Франко.

     Приємний голос п.Петра  відав нам, словесникам, про покручі долі великого Каменяра та його родини, складні стосунки з дружиною, перипетії побутового життя світоча української національної ідеї. Франко з його уст поставав звичайною людиною, якій, проте, судилося безсмертя в царині науки та літератури. Ми мандрували стежинами Борщівщини, Чортківщини разом із Франком і відкривали для себе невідомі факти з його життєпису. А п. Марія розповіла про Франкового сина Петра, який у роки Першої світової війни, виявляється, служив у льотному полку в Чорткові, зачитала епізоди свого оповідання із збірочки малої прози «Сльози на бузку» про кохання Івана Франка і Ольги Рошкевич.

      Петро Іванович та Марія Михайлівна  –  високоосвічені люди, інтелігенти, яскраві особистості, талановиті журналісти, патріоти України. Їхня доля зіткана ніби зі звичайних буднів, але у ній багато творчих злетів і звершень, визнання і поцінування творчої роботи на благо громади. Нехай множиться добро ще на багато-багато літ, а творче натхнення не покидає ніколи!

     Нехай Господь до серця пригортає

     Благословенні помисли й труди.

     Хай Ваша доля щедро розквітає

     На щастя, на здоров’я, на плоди.

Олександра Квасниця, вчитель

Джуринської загальноосвітньої

 школи І-ІІІ ступенів