Районний семінар вчителів української мови і літератури на базі

Базарської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів на тему:

« Удосконалення професійної компетентності вчителя української мови та літератури у форматі нетрадиційного уроку»

                                           Три шляхи ведуть нас до знання:

шлях роздуму - це шлях найблагородніший;

шлях наслідування - це шлях найлегший;

шлях досвіду - це шлях найгіркіший.

                                                                                       Конфуцій

     Сучасне життя ставить перед школою сучасні вимоги, особливо щодо професійних якостей учителя словесника. Адже саме  українська мова та література виступає першоосновою комплексного розвитку особистості, запорукою удосконалення національної свідомості, скарбницею духовно багатої молодої людини.

         Вчитель-словесник зобов'язаний постійно працювати над пошуком особистісного почерку, має  навчити дитину мислити, співставляти, додавати власну оцінку тим чи іншим подіям і фактам. Працюючи над удосконаленням професійної майстерності, вчителі-словесники району продовжують шукати  форми й методи роботи, які б давали дитині можливість самоутвердитись, викликати живий інтерес до пізнання світу.

         Саме з цією метою 24 листопада 2016року на базі Базарської ЗОШ І-ІІІст. було проведено районний семінар для вчителів української мови та літератури у форматі нетрадиційного уроку з новим баченням, з новим сприйняттям, з новим підходом до роботи. Такий нетрадиційний урок у формі літературно-мистецького дослідження з історії літератури рідного краю було запропоновано вчителям школи районним методистом Махно С.І.

     Тема уроку «Нескорена галичанка»(до 130-річчя від дня народження Іванни Блажкевич). За словами відомого краєзнавця Б. Хаварівського, «Духовна і творча спадщина І. Блажкевич – це неоціненний фоліант, кожен фоліум якого світиться неповторною гранню».

         Вчителі української мови та літератури  Базарської ЗОШ І-ІІІ ступенів      Конет О.І. та Гінда О.А. добре продумали етапи даного дослідження, які були представлені у формі фоліумів:

І. Я долю вибрала собі сама.

                                            Л.Костенко.

ІІ. Любила свій народ всім серцем своїм і ділом.

                                                                             П. Тимочко.

ІІІ. Стежинами поетичного саду І.Блажкевич.

ІV. Безмірна любов до дітей.

V.  Думки від архіваріусів.

VІ. Поезії І Блажкевич очима дітей.

VІІ. Прес-центр. Виноградна лоза від І. Блажкевич.

         Учні отримали випереджувальні завдання. Перед цим відвідали Тернопільський краєзнавчий музей, де ознайомились із цінним матеріалом про життя і творчість Іванни Блажкевич.  На уроці працювали групи біографів, бібліографів, літературознавців, архіваріусів.

Вчителі ставили перед собою такі завдання:

• допомогти учням збагнути життєвий подвиг І. Блажкевич;
• формувати у них вміння відстоювати власну позицію;
• виховувати любов до рідного краю, гордість за видатних земляків;
• розвивати вміння давати оцінку літературознавчим дослідженням, аналізувати і розуміти поетичне слово;
• виховати справжніх патріотів-українців.

           Учні vолодших класів декламували багато поезій І.Блажкевич, виконували її пісні. Група літературознавців представила увазі кращі драматичні та прозові твори нашої землячки. Не залишала нікого байдужим інсценізація п'єси « У мамин день».

         Особливо схвилювала присутніх поезія Олександри Антонівни  Гінди (директора школи) «За що ви вбили моїх дітей?», присвячена поетесі рідного краю.

За  що  ви вбили  моїх  дітей

Любих  моїх  ангеляток…

Вони  ж  безвинні, маленькі  були

І  тільки  життя  був  початок.

Підступно, жорстоко,  мов  люті  вовки

В  овечій  фальшивій  одежі,

Шоколадки  отруйні  підсунули  їм…

Я  так  їх  любила  безмежно ..!

За  що  ви  вбили  невинних  дітей,

Помстились  мені? Так,  я  знала!

Та  я  не  зреклася  народу  свого,

Любові  до  отчого  краю.

Ви  знали – не можна  купити  мене,

І  ваших  погроз  не  боялась,

Не  раз  катували  і  били  мене,

Я  в  очі, кати, вам  сміялась.

За  що  ви  вбили  надію  мою,

За  те, що  любила  я  волю?

Що  віршам  життя  присвятила  своє

Які  я  складала  від  болю!

Від  болю  за  долю  вкраїнських  дітей,

За  їхнє  майбутнє  щасливе,

За  все  українське: за  спокій  і  мир,

За  землі  родючі  і  ниви.

Ви  знали – найважчий  для  мене  це  біль,

Ви  думали – здамся, впаду  на  коліна…

Та  ні,  помилились! Бог  дав  мені  сил

Служити  моїй  Україні !

     Вражає вміння учнів відстоювати власну позицію, вести діалог, аналізувати і розуміти поетичне слово.

         У підсумку було зазначено, що нелегко було І.Блажкевич у часи Австро-Угорської імперії, пихатої панської Польщі, «сталінського раю», радянської ідеології  довести своє право бути людиною, коли все робилося для того, щоб знищити українців і Україну.

          Група біографів довела, що письменниця стала символом честі й слави української нації. На знак вдячності від прийдешніх поколінь учнями було створено «живу квітку духовних цінностей», яку вони присвятили пам'яті видатної землячки.

     Словесники району мали можливість ще раз торкнутися серцем творчого джерела Іванни Блажкевич, познайомитися  з мужньою жінкою, яка залишила по собі надзвичайно цікаву літературну спадщину. Наші душі просвітлились і запалились іскоркою вдячності й гордості за видатну українську дитячу письменницю рідного Тернопілля, родоначальницю дитячої літератури в нашому краї, талановитим педагогом , видатною громадсько-культурною діячкою, яка своєю творчістю доводить, що тільки з любові до рідної землі, матері, людей народжуються поет і поезія

         Учні своїми дослідженнями дали зрозуміти, що рідна Тернопільщина - це те джерело, з якого черпала натхнення народна вчителька.

     Керівник районного методичного об`єднання  вчителів української мови та літератури  Гикава Л.Я.  та колеги поділитися думками щодо проведеного літературно-мистецького дослідження.

         Районний методист Махно С.І. підсумувала роботу семінару, націлила вчителів-словесників на творчий пошук нових шляхів щодо удосконалення нестандартних уроків. Саме так вчитель може удосконалити свою професійну компетентність, показати  власний почерк.  Адже в кожного вчителя є своя висота. Вона залежить від обріїв душі, від її глибини. Тому  треба працювати так, щоб нашим учням стало трішечки тепліше, комфортніше. І ми зобов'язані допомогти їм засвітитись самим і вміти світити іншим.

                                                                                                                                                                                                                                                                                       Побуринна Є.Є.,

вчитель української мови і літератури

Улашківської ЗОШ І-ІІІ ст..